Юлія Тимошенко
промова під час затвердження прем’єр- міністра у ВР, 4.02.2005
Новий уряд і я особисто ідемо до влади далеко не як каральний орган. Ми пройшли дуже важкий політичний шлях. Ми маємо підвести риску під ворожнечею і протистоянням. І простягнути один одному руки. Я хочу вам сказати, мета уряду — всебічно підтримати приватну влас- ність, звільнити від неправового впливу влади, надати доступ до інвести- цій.

Нестор Шуфрич
народний депутат України, ЛігаБізнесІнформ, 4.02.2005
З новим складом уряду далеко не заїдеш. Єдине, що є ефективного в цьому уряді — це прем’єр-міністр. Всі інші — це пасажири- міністри на возі, який вона (Тимошенко) буде тягти.

Олександр Пасхавер
радник Президента України, «Німецька хвиля», 17.02.2005
Подібні заяви про перегляд приватизації трьох тисяч підприємств є не виваженими і надто тривожними для інвесторів, як і сама ідея повторного продажу майна. Апетити нової влади щодо кількості під- приємств, які мають бути повернуті у державну власність для повторного продажу, зростають у геометричній прогресії. Подібну заяву можна прирівняти до гасла, на кшталт «ми все повертає- мо в державну власність і відроджуємо Радянський Союз».

Борис Нємцов
радник Президента України, «Українська правда», 21.02.2005
Те, що біднішою стане країна, у мене не- має сумнівів. Тому що гроші люблять тишу й спокій, а коли постійно щось відбирають, то гроші тікають. Туди потрапили (три тисячі об’єктів. — Ред.), напевно, всі, крім ларьків у Криму. Три тисячі — це вся економіка. А це несерйозно. Цей перелік повинен бути сформований урядом і затверджений законом, перелік повинен бути дуже коротким й абсолютно закритим. Треба ще мати на увазі, що народ від цієї націоналізації й реприватизації однаково нічого не одержить, повзучої націоналізації в країні не буде. Максимум, будуть з’ясовуватися стосунки по суду з «Криворіжсталлю» і ще, можливо, невеликою кількістю підприємств.